Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції: що потрібно знати

Бувають ситуації, коли можна спробувати запобігти розвитку ВІЛ-інфекції в організмі.

Наприклад, якщо людина використовувала презерватив під час статевого акту, але він порвався або зісковзнув, зазнала сексуального насильства або ненавмисно укололася голкою невідомого походження.

Що робити в такому випадку? Якщо в цей момент в організм потрапив вірус, чи можна запобігти захворюванню?

Дійсно, є спосіб значно знизити ризик інфікування, якщо звернутися в Сумський обласний Центр профілактики та боротьби зі СНІДом в перші 72 години (краще в першу добу) після підозрілого контакту. Там можна поговорити з фахівцем, і він визначить, чи дійсно є ризик заразитися ВІЛ. Якщо ризик великий, людині призначать постконтактну профілактику. 28 днів вона будете приймати препарати антиретровірусної терапії, зазвичай двічі в день.

Ситуації, в яких призначають постконтактну профілактику, діляться на професійні (якщо контакт, пов’язаний з ризиком інфікування, трапився на робочому місці – найчастіше у медпрацівників) і непрофесійні – до них відносяться статеві контакти з ВІЛ-інфікованими, при яких презерватив був відсутній або був пошкоджений, зґвалтування, використання загальних шприців, побутові уколи забрудненої голкою.

Також можна зменшити ризик інфікування ще до моменту звернення в Центр профілактики та боротьби зі СНІДом, вимивши під проточною водою з милом пошкоджену ділянку шкіри (не терти і нічого не видавлювати!). Тримати під струменем води, поки кров не перестане текти. Потім, якщо це ранка на шкірі, її бажано обробити засобом для знезараження (2-4% розчин хлоргексидину біглюканата, мирамістін, але не спирт, перекис водню або йод, щоб не збільшити ушкодження).

Якщо мова йде про статевий контакт – треба помочитися, а потім промити статеві органи з милом і, за можливістю, протерти ватяним тампоном з дезінфікуючим розчином. Слід пам’ятати, що часто користуватися подібними розчинами не можна, оскільки вони висушують слизову оболонку, що ще більше підвищує ризик інфікування.

Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції: що потрібно знати

Варто бути готовим до того, що в Центрі запропонують пройти обстеження на ВІЛ. Це слід зробити якомога скоріше, можливо, «швидкими» тестами, але не пізніше ніж у перші п’ять діб після контакту. Якщо є можливість – спробуйте дізнатися ВІЛ-статус людини, з якою ви контактували, або покажіть шприц/голку, з якими був контакт, лікарю. Він оцінить ризик інфікування та визначить можливість протестувати їх вміст.

Якщо вам призначили антиретровірусні препарати:

  • Дотримуйтеся рекомендацій лікаря, не пропускайте час прийому і повідомляйте йому про всі зміни в самопочутті. Тільки лікар може оцінити, чи пов’язані ці зміни з прийомом препаратів, і прийняти необхідні заходи.
  • Ні в якому разі не слід скасовувати препарати самостійно. Окрім цього, не приймайте додатково ніяких медикаментів, не порадившись з лікарем.

Текс підготований за інформацією “Позитивна книга. Запитання та відповіді, які потрібно знати кожному” від МБФ “Альянс громадського здоров’я”. 

 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *