ВІЛ: від заперечення діагнозу до лікування та соціального супроводу

1 грудня світ відзначив День боротьби зі СНІДом. Ми вирішили розібратися, яка ситуація з ВІЛ на Сумщині та які стадії проходить людина від постановки діагнозу до початку лікування та залучення соціальних працівників до її супроводу.

За статистикою, на Сумщині під медичним наглядом перебуває більше півтори тисячі ВІЛ-інфікованих. Найбільші показники зареєстровані в Сумах, Ромнах, Шостці та Кролевецькому районі.

Серед ВІЛ-позитивних, яких зареєстрували в області, переважають люди від 30 до 39 років. Як серед чоловіків, так і серед жінок переважає статевий шлях інфікування.

Про те, як відбувається тестування на ВІЛ, які кроки має зробити пацієнт, якщо в нього виявили інфекцію, чи забезпечена Сумщина препаратами для ВІЛ-позитивних і як їм допомагають соціальні працівники ми запитали у Олени Панченко, завідувачки амбулаторно-поліклінічним відділенням КЗ ОЗ “Сумський обласний Центр профілактики та боротьби зі СНІДом”.

Олена Панченко

Тестування та виявлення статусу

Сумщина – область з низьким рівнем інфікування. У свій час медики та соціальні працівники направили свою увагу на групи ризику, проте, наразі ВІЛ – проблема всього світу, а не лише соціально-незахищених верств населення.

У Сумах протестуватися на ВІЛ можна у КЗ ОЗ “Сумський обласний Центр профілактики та боротьби зі СНІДом”.

Перед тестуванням з кожним пацієнтом психолог або лікар проводить дотестову консультацію.

Ми маємо знайти той момент, коли могло відбутися інфікування. Фахівцям важливо зрозуміти, чи була ризикована поведінка. Тоді стане ясно, яке тестування слід провести – експрес-тестом, чи експрес-тестом+тестом ІФА, – говорить Олена Панченко, завідувачка амбулаторно-поліклінічним відділенням КЗ ОЗ “Сумський обласний Центр профілактики та боротьби зі СНІДом.

Результат тесту ІФА потрібно чекати 5-7 днів, проте, якщо він є негативним, то його можуть віддати й за три дні. Якщо ж позитивний, то дослідження крові роблять поглиблено. З одного зразка крові протягом тижня можуть зробити кілька досліджень. І лише потім видається результат.

Ми не можемо сказати людині, що у неї ВІЛ, не провівши глибинного аналізу та не зробивши тестування двічі. У житті буває все. Після дообстеження позитивного результату, за умови виявленні антитіл, проводиться повторне обстеження та визначається рівень імунітету – CD4.

Тестування на ВІЛ 

Паралельно пацієнту пропонують пройти додаткові обстеження. Якщо виявляються опортуністичні захворювання, наприклад, туберкульоз, то спочатку намагаються вилікувати їх. Але це все у кожному випадку індивідуально.

Загалом, увесь період тестування може зайняти два-три тижні. Якщо у людини підтверджується ВІЛ-інфекція та немає опортуністичних захворювань, їй пропонують антиретровірусну терапію.

Найважливіше для людини – прийняти статус. Якщо вона це зробить – прихильність до лікування буде високою. Прийом медикаментів складний, пожиттєвий, витриманий по часу. Тому емоційне налаштування є надзвичайно важливим.

Призначення антиретровірусної терапії та початок лікування

На сьогодні, існує близько трьох-чотирьох стандартних схем лікування. Проте, їх частини можна “варіювати” та “змішувати”. Усі вони призначаються згідно з протоколами.

Препарати закуповують у більшій мірі за рахунок державного бюджету та Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією. З 1 січня фінансування здійснюватиметься повністю за бюджетні кошти.

Існують різні схеми лікування, які розраховані, наприклад, для вагітних або хворих на туберкульоз. Окрім цього, є можливість підібрати схему, щоб не було побічних ефектів, адже реакція на препарати може бути різною. Вибір є, антиретровірусна терапія надається ВІЛ-позитивним повністю безкоштовно, – говорить Олена Панченко.

Антиретровірусна терапія приймається суворо за часом. Тому перед початком прийому з пацієнтом обговорюється зручний йому варіант.

Лікування підлаштовується під пацієнта, а не навпаки. Основна задача – приймати пігулки у визначений час. Якщо людина забула, або випила таблетки пізніше – у віруса з’являється віконце, коли він може “дихати”. Потім у нього з’являється резистентність, тобто він перестає реагувати на препарати.

Для того, щоб пацієнт вчасно приймав ліки, міг отримати додаткову консультацію чи просто поговорити з кимось про свій статус, підключаються соціальні працівники громадської організації “Клуб “Шанс”. Їх послуги соцільного супроводу закупила державна установа “Сумський обласний центр громадського здоров’я”. У межах закупівлі вони працюють у двох напрямках: догляд та підтримка ВІЛ-інфікованих, і профілактика захворювання.

Соціальний супровід, догляд та підтримка ВІЛ-інфікованих

Пацієнту, у якого підтвердився статус, у Центрі профілактики та боротьби зі СНІДом можуть запропонувати соціальний супровід працівників громадської організації “Клуб “Шанс”. Окрім цього, соціальні працівники “Клубу “Шанс”, які тестують клієнтів у пунктах надання послуг, можуть самостійно перенеправляти їх до Центру профілактики та боротьби зі СНІДом і потім супроводжувати під час лікування.

Ми поговорили зі старшим соціальним працівником ГО “Клуб “Шанс” Тетяною Кухно, щоб зрозуміти, яку саме підтримку отримують ВІЛ-позитивні та як їм допомагають на Сумщині.

 

Соціальний працівник ГО “Клуб “Шанс” 

Тетяна Кухно більше двадцяти років пропрацювала в пологовому будинку. Потім перейшла в Сумський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом, а вже навесні розпочала працювати в громадській організації “Клуб “Шанс”. Говорить, за кожного клієнта хвилюється наче за рідного.

Мені подобається працювати з людьми. Я думаю та хвилююся за кожного. Інколи це дуже важко. І є такі клієнти, яким хочеться донести якусь інформацію, а вони не хочуть сприймати. І треба шукати якийсь вплив та аргументи, щоб змінити думку людини та ставлення до самої хвороби, – говорить Тетяна.

Загалом, доглядом та підтримкою ВІЛ-позитивних займаються п’ятеро соціальних працівників організації. Їх послуги отримує 435 клієнтів.

Наші соцпрацівники розповідають клієнтам про ВІЛ-інфекцію, допомагають прийняти статус та почати лікування .Можуть супроводжувати їх до лікарні на додаткові обстеження. Наприклад до фтизіатра. Особливо це актуально, якщо людина приїхала з іншого міста Сумщини. Окрім цього, соцпрцівник формує прихильність до антиретровірусної терапії: перший місяць контролює прийом препаратів у клієнтів. Дзвонить, цікавиться самопочуттям, нагадує про прийом медикаментів. Якщо в людини є побічні ефекти, то важливо вчасно це обговорити, заспокоїти її чи порадити зустрітися з лікарем.

Пацієнти, які стали клієнтами “Клубу “Шанс”, одноразово отримають продуктовий набір. До нього входить пакет гречки, пакет рису, пляшка олії, кілограм цукру, печиво та пачка чаю.

Кожен ВІЛ-інфікований потребує підтримки. Йому хочеться з кимось про це поговорити. Розумієш, є такі пацієнти, у яких навіть рідні не знають про їх ВІЛ-статус. Вони замикаються в собі, живуть з особистим болем. А соціальний працівник дає йому шанс виговоритися.

Проте, є й такі, кого доводиться довго переконувати в необхідності лікування. Хтось банально не вірить в існування ВІЛ-інфекції, інший – почувається здоровим, тож не розуміє, навіщо починати приймати пігулки. Найважливіше – знайти до кожного свій унікальний підхід.

Тетяна стверджує, що працює з різними людьми. Загального портрету немає. Це може бути і двадцятирічні й шестидесятирічні клієнти.

Це звичайні молоді люди, а ктивні, соціалізовані, є навіть сім’ї. Не важливо, чим вони займаються в своєму житті. На якомусь етапі вони потребують нашого догляду та підтримки, тож ми маємо зробити все можливе, щоб їм допомогти.

***

Нагадаємо, 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Ця дата має на меті підвищити глобальну поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу, продемонструвати міжнародну солідарність у зусиллях по зниженню тягаря цієї хвороби.

У світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування. Такими є дані Всесвітньої організації охорони здоров’я та ЮНЕЙДС. За оновленими оцінками Міністерства охорони здоров’я України щодо ВІЛ/СНІДу, на початок 2017 року в Україні мешкало 238 тисяч людей з ВІЛ усіх вікових категорій, у віковій групі старше 15 років рівень поширеності ВІЛ становив 0,61%.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *